Рибинська ЗОШ - Історія Рибинська 2
Середа, 07.12.2016, 00:48

Ви увійшли як Гість

| Група "Гости" | RSS

Головна | Реєстрація | Вхід
.
Меню сайту
Свіжі новини
[02.02.2015]
СІТКА ДЛЯ АТО (0)
[30.01.2015]
Крути – смолоскип у майбутнє (0)
[29.01.2015]
Сьогодні – 97-ма річниця подвигу Героїв Крут (0)
[29.01.2015]
Герої Крут вчать нас жертовності та патріотизму – Президент (0)
[27.01.2015]
Випускники, які не пройдуть ДПА, не отримають атестати (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[26.01.2015]
У МОН розробили навчальну програму "Захист Вітчизни" (0)
[25.01.2015]
Оберіг для солдата (0)
[25.01.2015]
25 січня в Україні оголошено Днем жалоби (0)

Усі новини.

Наша кнопка


Якщо наш сайт був вам корисний, ви можете розмістити наш банер на своєму сайті.

Рибинська ЗОШ І-ІІІст.




Наші друзі


Холминський Будинок творчості

Корюківка Альянс3000

Крок за кроком.

Нові фото
Наше опитування
Хто Ви? Відвідувач нашого сайту.
Усього відповідей: 1453

Головна

  Площа, де знаходиться Рибинськ, заросла молодим лісом. У 1909 році цей ліс було розчищено і місцевість була перетворена в орні землі. Ці орні землі знаходились на відстані 10 км від села і тому стали швидко виснажуватись, і втрачати свою цінність. І ось в березні 1920 року  передова частина населення Б.-Слободи вірішила організувати виселення на Рибину-Погар. Рішення було прийнято. Коли це рішення стало впроваджуватися в життя, появилось багато противників.

   У Сосницький Земельний відділ стали надходити заяви різного характеру. Громадяни, що бажали переселитися, добивались оформлення переселення, а противники намагались недопустити його. Лише 5 серпня 1920 року на неодноразове прохання керівників переселення Горного Михайла і Бездушного Мусія було винесено рішення про організацію села. 20 серпня 1920 року Горний Михайло Ісакович одержав виписку рішення Сосницького повітового виконкому на право організації села.

      На переселенському засіданні було вирішено назвати посьолок Рибинським (від назви річки, що протікала біля сучасної контори деревообробного заводу, зараз залишився ставок).

   На цьому ж засіданні було вирішено не чекати державного землеупорядчика і доручити Горному М.І. почати нарізку садиб. На зборах переселенців було ухвалено розташування вулиць і форму посьолка. На цих же зборах переселенці  домовились кожному нарізати під садибу по півдесятині на їдця нової землі і по три четвертих десятин на їдця на старому полі. Тут же й домовились, з якого кінця будуть починатися порядкові номера садиб і потягнули «жеребки».

   Нарізка була закінчена за 2-3 тижні, а перевозка будівель була відкладена до повного збору врожаю. Багато з тих, що не переселилися, були незадоволені й ставили перешкоди переселенцям, намагаючись не допустити переселення, але в переселенців була надійна підмога: головою Перелюбського волвиконкому був тоді Федченко Порфін Іванович. Він хоч і вагався, але більше допомагав переселенцям, бо він теж був у списках переселенців. Крім того він інформував організаторів переселенців про всі прохання, що їх надсилали противники переселення. Особливо багато допомагали переселенцям Бездушний Мусій Ісакович, який в той час був головою Б.-Слобідської с\ради та Горний Ілля Ісакович – голова Комітету незалежних селян с.Б.-Слободи. Ці дві особи були організаторами й керівниками переселення, а активними їх противниками, які в «тяжку хвилину» могли пустити в хід кулаки, були: Акусок Радіон, Федченко Артем Яковлевич, Харченко Петро Аксенович, Шматок Агей Є, Лисенко Юхим Микитович. (Вище перелічені особи зарекомендували себе помічниками у проведенні чорного переділу в  Б.-Слободі, під час якого дехто з противників переділу на власній спині спробував їхніх кулаків і тому, хоч і багато було незадоволених переселенням, вони боялись відверто виступити проти).

     Хороші помічники в переселенні були Іваненко Зот Лукич, Говенко Федір Левович, Назаренко Іван Романович, Бондаренко Зенько Дмитрович, Юрченко Тит Кузьмич та Юрченко Євтіх Іванович. Ці громадяни в у разі необхідності доводили противникам  переселення, що це переселення вигідне й тим, хто переселяється, а хто шкодує «Погара», так звалася місцевість, хай записується до списків переселенців. Разом з тим, не боячись розбирали свої або за вказівками будівлі інших переселенців,  перевозили на «Погар» на визначені садиби. Спочатку було вирішено перевозити хати всіх переселенців по черзі й колективно, а потім це виявилося неможливим, і возили хати кожний сам. Першу хату перевезли Юрченка Тита Кузьмича. У нього була зайва хата, так що її можна було обладнати на новому місці. Через те що Федченко Парфін Іванович, будучи головою Перелюбського волвиконкому вагався, був, як кажуть, і «нашим і вашим» вирішено негайно колективно перевезти його хату. Цим примусили його твердо стати на бік переселенців.

    Осінь, на диво, була суха й тепла, перевозці не заважала, тому до зими майже всі хати були перевезені й установлені. Більша половина хлівів теж була перевезена й установлена. Хоч двори ще не були огорожені, але вже ясно було видно контури вулиці. Із усіх 50-ти дворів не встигли перевезти своїх хат лише два: Іваненко Василь Івановивич та Говенко Федір Львович, які зимували в землянках, що їх потім переробили в похідні погреби. Не дивлячись на велику занятність переселенців, вони не забували й за дітей, що повинні відвідувати школу.

Читати далі...

Наша адреса

15321 Чернігівська обл.
Корюківський район
с. Рибинськ
вул. Зелена, 35
тл. 2-52-71
Email: dvovuk2@i.ua

Зараз в Україні
Увага! Увага!...
Ви на сайті
Погода в Рибинську
 
.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Copyright MyCorp © 2016 | Конструктор сайтів - uCoz