Рибинська ЗОШ - Історія Рибинська 4
Четвер, 08.12.2016, 21:22

Ви увійшли як Гість

| Група "Гости" | RSS

Головна | Реєстрація | Вхід
.
Меню сайту
Свіжі новини
[02.02.2015]
СІТКА ДЛЯ АТО (0)
[30.01.2015]
Крути – смолоскип у майбутнє (0)
[29.01.2015]
Сьогодні – 97-ма річниця подвигу Героїв Крут (0)
[29.01.2015]
Герої Крут вчать нас жертовності та патріотизму – Президент (0)
[27.01.2015]
Випускники, які не пройдуть ДПА, не отримають атестати (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[26.01.2015]
У МОН розробили навчальну програму "Захист Вітчизни" (0)
[25.01.2015]
Оберіг для солдата (0)
[25.01.2015]
25 січня в Україні оголошено Днем жалоби (0)

Усі новини.

Наша кнопка


Якщо наш сайт був вам корисний, ви можете розмістити наш банер на своєму сайті.

Рибинська ЗОШ І-ІІІст.




Наші друзі


Холминський Будинок творчості

Корюківка Альянс3000

Крок за кроком.

Нові фото
Наше опитування
Хто Ви? Відвідувач нашого сайту.
Усього відповідей: 1453

Головна

  У 1933 році село уникло великого голоду завдяки керівництву села, яке налагодило гаряче харчування для тих, хто брав участь у роботі. Варили борщ, супи і молочну кашу. Давали 400 грамів хліба. Було триразове харчування. Відкрилися дитячі яслі, в яких теж було триразове харчування. Коли відкрилася їдальня, майже всі працездатні люди вийшли заробляти на кусок хліба, але роботи не вистачало. Тоді правління колгоспу вирішило будувати колгоспні будови. Побудували конюшню, повітку, два погреби. Розпочали будувати клуб і викопувати ставок. В артілі за вироблену продукцію отримували чечевику, яка була непоганою добавкою до харчів. Мельниця перестала працювати , бо не було зерна. Мельницю почали використовувати під розпилюваний цех, в якому пиляли клепку для бочок.

   Восени зламалася Уайтівська машина (зламався колінчатий вал). Правління колгоспу послало Акуска Кирила  в Орел на ремонтно-механічний завод. Кирило домовився про виготовлення нового колінчатого валу. Коли привезли колінвал, треба було виготовити ще нові підшипники, томущо не було бабита. Бабит знайшли в Конотопі. Таким чином, машина простояла у ремонті майже рік. Як тільки машину відремонтували, розпочалася розпиловка.

    У січні 1934 року було об’явлено умови для переселення в Амвросіївський район Донецької області, село Білоярівку. Записалося на переселення 13 сімей. У лютому місяці був наданий транспорт і вагони для перевезення. Була перевезена вся худоба і домашній посуд, які загрузили у вагони. Будівлі переселенців були передані у колгосп. Але переселенці довго не затрималися. З початком жнив один за одним почали повертатися назад.

У 1935 році почали будівництво клубу на 200 місць зі сценою, гальоркою і промколгоспною конторою. Був закінчений до осені. А також в цьому році був викопаний  і запоплений ставок. Невдовзі відкрився медпункт. Фельдшером був Парний Володимир Павлович. Збудували нову лазню, де була кімната для перукаря, прихожа і кімната чекання.

   У 1937році було безпідставно арештовано Шматка Кирила, Губка Олексія, Іваненка Захара, Іваненка Павла, Бондаренка Йосипа, Бондаренка Андрія, Борисенка Ничипора за висловлювання: «Кірова вбили - хліба добули, Сталіна вб’єм - сала доб’єм».

  У 1938 році ішла підготовка до будівництва дитячого садочка (50 місць). Відповідальним за будівництво був призначений Юрченко Михайло Титович. За два місяці був зроблений зруб. Швидкими темпами просувалися оздоблювальні роботи: накрився дах, застилалася підлога і клались пічки. У 1940 році дитсадок розпочав свою роботу. Після училища приїхала на роботу у дитсадок завідуюча Заболотна Галина.

 У 1939 почалося переселення у Приморський край, на Далекий Схід. Люди не бажали переселятися. За невиконання плану по переселенню райвиконком звільнив Кунцевського Василя Ілліча з посади голови сільської ради. Поставили головою Вереб’я  Павла Дмитровича, секретарем - Федченка Якова Артемовича.

  1 вересня 1939 року відбулася мобілізація для Польської компанії. Забрали 30 чоловік від сільради і 12 коней від промколгоспу. У жовтні почали повертатися мобілізовані, не повернулися тільки ті, що потрапили у Чернігівський саперний батальйон. Батальйон був направлений на війну СРСР проти Фінляндії. Із Рибинська туди потрапили: 1. Шматок Потап, 2. Юрченко Степан, 3. Федченко Володимир.


  Чорна дата - 12 липня 1941 року стала початком війни для нашого села. Забрали 50 робітників, залишилось у броні 25 чоловік.  Командиром загону був призначений Шматок Іван Максимович, комісаром Леоненко Павло Іванович. Вони були на прийомі у Федорова Олексія Федоровича, отримали від нього інструктаж, завдання. У ремонтній майстерні було організовано штаб. Уночі вели чергування. Вдень на вишці сидів Юрченко Михаїл Євтіхович із біноклем і спостерігав за околицями села. Але після 15 серпня, коли райвиконком наказав вигнати колгоспні стада в евакуацію, Шматок вирушив на схід , а гвинтівки були відвезені в Холми і здані в міліцію. 

Наша адреса

15321 Чернігівська обл.
Корюківський район
с. Рибинськ
вул. Зелена, 35
тл. 2-52-71
Email: dvovuk2@i.ua

Зараз в Україні
Увага! Увага!...
Ви на сайті
Погода в Рибинську
 
.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Copyright MyCorp © 2016 | Конструктор сайтів - uCoz