Пам’яті великого українця Євгена Березняка - 25 Листопада 2013 - Рибинська ЗОШ
Середа, 07.12.2016, 00:54
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
.
Меню сайту
Свіжі новини
[02.02.2015]
СІТКА ДЛЯ АТО (0)
[30.01.2015]
Крути – смолоскип у майбутнє (0)
[29.01.2015]
Сьогодні – 97-ма річниця подвигу Героїв Крут (0)
[29.01.2015]
Герої Крут вчать нас жертовності та патріотизму – Президент (0)
[27.01.2015]
Випускники, які не пройдуть ДПА, не отримають атестати (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[27.01.2015]
Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту (0)
[26.01.2015]
У МОН розробили навчальну програму "Захист Вітчизни" (0)
[25.01.2015]
Оберіг для солдата (0)
[25.01.2015]
25 січня в Україні оголошено Днем жалоби (0)

Усі новини.

Наша кнопка


Якщо наш сайт був вам корисний, ви можете розмістити наш банер на своєму сайті.

Рибинська ЗОШ І-ІІІст.




Наші друзі


Холминський Будинок творчості

Корюківка Альянс3000

Крок за кроком.

Нові фото
Наше опитування
Хто Ви? Відвідувач нашого сайту.
Усього відповідей: 1453
Головна » 2013 » Листопад » 25 » Пам’яті великого українця Євгена Березняка
12:48
Пам’яті великого українця Євгена Березняка
    
   24 листопада 2013 року на 100-му році життя зупинилося серце Героя України, видатного діяча освіти, учасника Великої Вітчизняної війни, легендарного розвідника майора «Вихора» – Євгена Степановича БЕРЕЗНЯКА.
 Народився Євген Степанович 25 лютого 1914 року в місті Катеринослав, нині – Дніпропетровськ. Із 1934 року працював вчителем Веселівської школи Межівського району Дніпропетровської області. У 1937-1939 роках був завідувачем Петропавлівського районного відділу народної освіти Дніпропетровської області. З жовтня 1939 до червня 1941 року – завідувач Львівського міського відділу народної освіти
   Усі ми пам’ятаємо найголовнішу військову операцію на чолі з Євгеном Степановичем Березняком – звільнення Кракова. Після Великої Вітчизняної війни був евакуйований до Дніпропетровська. У серпні 1941 року залишений Дніпропетровським обкомом партії для підпільної роботи в тилу ворога. До квітня 1942 року займався агітаційною роботою серед населення на окупованій території. Влаштувавшись робітником на залізницю, вів підпільну роботу. З вересня 1942 року працював у Дніпропетровську в німецькій фірмі "Українель” і вів роботу серед німецьких та італійських солдатів. У жовтні 1943 року вийшов на зв’язок із розвідвідділом 3-го Українського фронту. До січня 1944 року – завідувач сектору інформації Дніпропетровського обкому партії. У 1944 році пройшов спеціальну підготовку командира розвідувально-диверсійної групи в розвідшколі Головного розвідувального управління Генерального штабу (ГРУ ГШ) у Москві. Направлений у розпорядження розвідвідділу 1-го Українського фронту і призначений командиром розвідгрупи.

   У ніч на 19 серпня 1944 року на чолі розвідувально-диверсійної групи "Голос” під іменем "капітан Михайлов” десантувався в районі Кракова із завданням організувати розвідку військ, оборонних рубежів і військових перевезень противника. Був схоплений гестапо. Здійснивши втечу, Євген Березняк продовжив розвідувальну роботу, значно розширив агентурну мережу, завербувавши понад десять цінних посадовців, які виконували завдання розвідки військ і військових об’єктів. У надзвичайно складній обстановці Євген Степанович проявив стійкість, мужність, ініціативу, уміння і наполегливість у досягненні мети.

   З 1944 до 1945 рік група повністю розкрила краківське угрупування військ, до складу якого входило близько десяти дивізій, встановила місця розташування штабів армійського та авіаційного корпусів, організувала та провела диверсії на залізничних і шосейних комунікаціях супротивника. Усього командування фронту отримало від групи Євгена Березняка понад 140 радіограм із цінними розвідувальними відомостями про війська та військові об’єкти німців, розташованих у Кракові та його околицях. Ці відомості мали важливе значення для планування успішного проведення військами фронту операції з розгрому краківського угрупування противника. Група своїми діями врятувала Краків від руйнування, повернувшись після виконання завдання у розвідвідділ фронту і детально доповівши про дії групи.

   Факт затримання гестапо став причиною арешту капітана Євгена Березняка. Але після численних перевірок і за клопотання ГРУ ГШ він був звільнений і демобілізований.

   У 1945-1952 роках – завідувач Львівського міського відділу народної освіти. У 1952-1954 роках – начальник відділу навчальних закладів Львівської залізниці. З вересня 1954 до вересня 1984 року працював начальником Головного управління шкіл Міністерства освіти УРСР. У квітні 1998 року завершив трудову діяльність на посаді старшого наукового працівника Національної академії педагогічних наук України і вийшов на пенсію.

   Євген Степанович брав активну участь у ветеранському русі. Як член Київської міської ради ветеранів України часто зустрічався з солдатами, курсантами й офіцерами української армії, учнями шкіл і студентами вищих навчальних закладів. Його статті публікували в журналах і газетах.

   Євген Степанович Березняк дійсно народний Герой. І свідченням цього є заслужені медалі, нагороди та відзнаки колишнього СРСР, України, Російської Федерації, Республіки Польща. Він Заслужений учитель УРСР (1965), кандидат педагогічних наук (1968), генерал-майор (2005).

   Указом Президента України Леоніда Кучми № 703/2001 від 21 серпня 2001 року за особисту мужність і відвагу, героїзм і самопожертву, виявлені у виконанні особливо важливих завдань під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років розвіднику (майорові «Вихорю») Євгену Степановичу Березняку присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».

   Нагороджений радянськими нагородами: орденом Жовтневої революції (1976), орденами Вітчизняної війни I (1965) та II (1985) ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора (1966), орденом "Знак Пошани” (1971), двома медалями "За трудову доблесть” та іншими медалями, Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР (1974), Грамотою Верховної Ради УРСР (1984); українськими нагородами: орденом "За заслуги” І ступеня (2009, за особисту мужність, виявлену в боротьбі з фашистськими загарбниками, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді та з нагоди 95-річчя від дня народження), Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги” III ступеня (1994, за особисті заслуги в розвитку ветеранського руху, активну громадську діяльність та з нагоди 50-річчя визволення України від фашистських загарбників), орденом Богдана Хмельницького I (2005, за ратні і трудові заслуги, незламну волю, активну діяльність у ветеранських організаціях та патріотичне виховання молоді), II (2004, за особисту мужність і відвагу, проявлені при захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності і безпеки України) та III (1999, з нагоди 55-ї річниці визволення України від фашистських загарбників, за мужність і самовідданість, виявлені в боротьбі з фашизмом у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років) ступеня; іноземними нагородами: орденом "Віртуті Мілітарі” (1964, Польща), орденом "Партизанський хрест” (1986, Польща), орденом Дружби (2004, Росія, за великий внесок у зміцнення російсько-українських дружніх відносин та активну громадську роботу), орденом "За заслуги перед Отечеством” IV ступеня (2007, Росія, за сміливість і мужність, проявлені в ході операції зі звільнення польського міста Кракова і запобіганню знищення його німецько-фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.); громадськими нагородами: орденом "За бойові і трудові досягнення” III ступеня (2001, "Золота Фортуна”), Золотим Знаком міста Кракова. За роботу в освіті нагороджений медаллю імені Н. К. Крупської, медаллю К. Д. Ушинського, медаллю імені А. С. Макаренка. Почесний громадянин Києва (2004), Кракова, Дніпропетровська (22012), Новомосковська Дніпропетровської області. Почесний солдат Інституту військово-дипломатичної служби Академії збройних сил України (1998). Почесний академік Національної академії педагогічних наук України (2004). Почесний співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Почесний член Фонду ветеранів військової розвідки. Автор понад 100 наукових праць із питань управління в системі народної освіти, навчання та виховання учнів, зокрема, монографій: "Шляхи розвитку освіти на Україні” (1964), "Питання інспектування роботи школи” (1967), "Керівництво роботою школи” (1970), "Важлива ланка управління школою” (1981), "Керівництво сучасною школою” (1983). Його праці видавалися в Києві, Москві, Білорусії, Монголії. Автор книг-спогадів: "Я – Голос” (1971), "Пароль Dum Spiro” (1987), "Операция "Голос” (1992), виданих українською, російською, польською, болгарською, узбецькою мовами загальним накладом близько 2 мільйонів примірників.

   Про діяльність групи Євгена Березняка в Кракові знято кінофільми: "Майор Вихор” (СРСР), "Врятувати місто” (Польща), документальні фільми: "Тепер їх можна назвати” (СРСР), "Операція "Голос” (Польща), "Майор Вихор. Правдива історія” (Україна).

   Світла пам’ять про Євгена Степановича БЕРЕЗНЯКА назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав і працював із ним, а його подвиги ніколи не забудуть нащадки, заради яких він боровся на війні та розвивав освіту.



Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наша адреса

15321 Чернігівська обл.
Корюківський район
с. Рибинськ
вул. Зелена, 35
тл. 2-52-71
Email: dvovuk2@i.ua

Зараз в Україні
Увага! Увага!...
Ви на сайті
Погода в Рибинську
 
.
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Copyright MyCorp © 2016 | Конструктор сайтів - uCoz